Перелік навчальних
програм 1-11 класи з музичного, образотворчого мистецтва , Мистецтва та художньої культури на 2018/2019 навчальний
рік
Клас
|
Предмет
|
Програма
|
1-4
|
Організація освітньої діяльності в 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році здійснюється відповідно до законів України
«Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України
від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української
школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про
схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html), Державного стандарту
початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1 класах),
Державного стандарту загальної початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від
20.04.2011 (у 2-4-х класах).
|
|
1
|
·
Мистецтво
·
Мистецтво:Музичне мистецтво
·
Мистецтво:Образотворче мистецтво
|
Типова освітня програма початкової
освіти.. Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 “Про затвердження типових
освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої
освіти ”
|
2 - 4
|
Образотворче мистецтво
Музичне мистецтво
|
Навчальні програми для учнів 1-4 класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН України від 12.09.2011 №
1050.Зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання»,
«Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове
навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних
закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура»,
«Основи здоров’я») Наказ Міністерства освіти і науки України
від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для
1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»
|
5 - 9
|
·
Мистецтво
·
Музичне мистецтво
·
Образотворче мистецтво
|
Мистецтво. 5-9 класи
(авт. Л. Масол). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів .
(оновлена), затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2017 р. № 804
“Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9
класів загальноосвітніх навчальних закладів ”, яка реалізується за рахунок
годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними
наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015 №855). Вона вміщує три блоки: «Музичне
мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво».
Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови
змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.
|
10
|
Мистецтво
|
«Мистецтво. 10-11 класи. Рівень стандарту» та «Мистецтво. 10-11 класи.
Профільний рівень» (авт. Абрамян Т. О., Аристова Л.
С., Гайдамака О. В., Гараздовська М. Т., Гречана О. І., Гурин О. М., Новикова
Н. В., Пірог А. Г., Просіна О. В.), затвердженими наказом МОН від 23.10 2017 №
1407 “Про надання грифу навчальним програмам для учнів 10-11 класі закладів загальної
середньої освіти ”. Програми
розміщені на офіційному веб-сайті МОН (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)
|
11
|
Художня культура
|
Художня культура. 10
– 11-х класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний, профільний
рівні) та «Естетика» та відповідними типовими
навчальними планами (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834 «Про затвердження
Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»);
|
Витоки: http://osvita.ua/school/program/
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом
Міністерства освіти і науки України
від 20.04.2018
№ 407
Типова освітня програма
закладів загальної середньої освіти І ступеня
Загальні положення типової
освітньої програми
закладів загальної середньої освіти І ступеня
закладів загальної середньої освіти І ступеня
Типова освітня програма закладів загальної середньої
освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про
освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462
«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».
Типова освітня програма початкової освіти (далі -
Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й
організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для
досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним
стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).
Типова освітня програма визначає:
загальний обсяг
навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих
предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а
також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних
планів (таблиці 1-7);
очікувані
результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких
наведено в таблиці 8; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному
веб-сайті МОН);
рекомендовані
форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього
забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб,
які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Загальний обсяг
навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний
обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладів загальної
середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875
годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів
– 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на
тиждень окреслено
у навчальних планах закладів загальної середньої освіти
І ступеня (далі –навчальний план).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і
структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між
окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе
навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію
освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі
предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні,
яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої
освіти передбачено окремі варіанти навчальних планів початкових шкіл з
українською мовою навчання (таблиці 1, 2), початкових шкіл з навчанням мовою
корінного народу, національної меншини (таблиця 3), спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням іноземних мов (таблиці 4, 5) та спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням предметів художкньо-естетичного циклу (таблиці 6,
7).
Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану
на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти
незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій
передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової,
курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.
На основі навчальних планів заклади освіти складають на
кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної
складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби
учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як
інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку
фінансуються з відповідних бюджетів.
Освітня галузь "Мови і літератури" з
урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через
окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова
корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна
мова".
Освітні галузі "Математика",
"Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети,
відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь
"Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура"
реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь
"Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове
навчання" та "Інформатика".
Освітня галузь
"Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче
мистецтво" і "Музичне мистецтво" або інтегрованим курсом
"Мистецтво". Заклад загальної середньої освіти
може обирати окремі курси
музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс "Мистецтво".
У початковій школі може
здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно
до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002
р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за №
229/6517).
Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади
або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при
меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за
рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
При визначенні гранично
допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та
нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту
початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при
визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний час, передбачений на
варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової,
на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна
складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної
середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього
процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень
навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в
навчальних планах закладів освіти.
Варіативна складова навчальних
планів використовується на:
підсилення предметів інваріантної
складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми
навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується
у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його
заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу,
відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
запровадження факультативів,
курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи
світоглядного спрямування (етика, риторика, рідний край, хореографія тощо);
індивідуальні заняття та
консультації.
Варіативність змісту початкової освіти реалізується
також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює
простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень,
розвитку наскрізних умінь тощо.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань
школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки
здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та
"Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної
та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета
«Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів
відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів,
матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення,
регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть
реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика,
тощо.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно
враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних,
спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням
педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх
навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у
позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів встановлюється
відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Навчальні плани зорієнтовані на
роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
Очікувані
результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до
мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання,
які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності,
як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і
здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть
формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних
програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна
безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і
безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати
знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є
діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до
різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності,
а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише
показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості
перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в
освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме:
змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх
використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень
їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального
матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду
застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб,
які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова
освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України
«Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть
розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх
галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми
галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна
послідовність вивчення предметів розкривається у
відповідних навчальних програмах.
Рекомендовані
форми організації освітнього процесу. Основними
формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії,
віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або
в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть
уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання
державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального
року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає
самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення
конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
Опис та
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система
внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове
забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне
забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне
забезпечення освітньої діяльності;
якість
проведення навчальних занять;
моніторинг
досягнення учнями результатів
навчання (компетентностей).
Завдання системи
внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення
методичної бази освітньої діяльності;
контроль за
виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і
навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та
оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення
необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних
працівників.
Освітня програма
закладу початкової освіти має передбачати досягнення
учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Освітня програма закладу початкової освіти, сформована
на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження
центральним органом забезпечення якості освіти. Її
схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім
освітніх компонентів для вільного вибору
учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші
компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими
освітніми потребами.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх
компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі
його відсутності – на веб-сайті його засновника).
На основі освітньої програми закладу освіти, цей
заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує
організацію освітнього процесу.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти 
Ю. Г.
Кононенко
Ю. Г.
Кононенко
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
Навчальний
план
початкової школи з українською
мовою навчання
Освітні галузі
|
Предмети
|
Кількість годин на тиждень у
класах
|
||||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
|||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Українська
мова
|
7
|
7
|
7
|
28
|
|
Іноземна
мова
|
2
|
2
|
2
|
7
|
||
Математика
|
Математика
|
4
|
4
|
4
|
16
|
|
Природознавство
|
Природознавство
|
2
|
2
|
2
|
8
|
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
-
|
1
|
1
|
2
|
|
Мистецтво
|
Мистецтво*/музичне
мистецтво, образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|||
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
||
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Фізична
культура**
|
3
|
3
|
3
|
12
|
||
Усього
|
20+3
|
21+3
|
21+3
|
80+12
|
||
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
2
|
2
|
2
|
8
|
||
Гранично
допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
||
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
||
* Заклад загальної середньої освіти може обирати
інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та
«Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не
враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження
учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 2
до Типової освітньої програми
Навчальний план
початкової школи з українською
мовою навчання
з вивченням мови корінного
народу, національної меншини
Освітні
галузі
|
Предмети
|
Кількість
годин на тиждень у класах
|
|||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Українська
мова
|
7
|
7
|
7
|
28
|
Мова
корінного народу, національної меншини
|
2
|
2
|
2
|
8
|
|
Іноземна
мова
|
2
|
2
|
2
|
7
|
|
Математика
|
Математика
|
4
|
4
|
4
|
16
|
Природознавство
|
Природознавство
|
2
|
2
|
2
|
8
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
1
|
1
|
2
|
|
Мистецтво
|
Мистецтво*/музичне
мистецтво, образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
|
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Фізична
культура**
|
3
|
3
|
3
|
12
|
|
Усього
|
21+3
|
22+3
|
22+3
|
84+12
|
|
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Гранично
допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
|
* Заклад
загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або
окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», використовуючи
години варіативної складової.
** Години,
передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 3
до Типової освітньої програми
Навчальний план
початкової школи з навчанням
мовою корінного народу, національної меншини
Освітні
галузі
|
Предмети
|
Кількість
годин на тиждень у класах
|
|||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Мова
навчання
|
6
|
5
|
5
|
22
|
Українська
мова
|
3
|
4
|
4
|
14
|
|
Іноземна
мова
|
2
|
2
|
2
|
7
|
|
Математика
|
Математика
|
4
|
4
|
4
|
16
|
Природознавство
|
Природознавство
|
2
|
2
|
2
|
8
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
1
|
1
|
2
|
|
Мистецтво
|
Мистецтво*/музичне
мистецтво, образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
|
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Фізична
культура**
|
3
|
3
|
3
|
12
|
|
Усього
|
21+3
|
22+3
|
22+3
|
84+12
|
|
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Гранично допустиме
тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
|
* Заклад
загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або
окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», використовуючи
години варіативної складової.
** Години,
передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 4
до Типової освітньої програми
Навчальний план
спеціалізованої школи з українською мовою навчання і
поглибленим вивченням іноземних мов (І ступінь)
Освітні
галузі
|
Предмети
|
Кількість
годин на тиждень у класах
|
|||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Українська
мова
|
7
|
7
|
7
|
28
|
Іноземна
мова
|
3
|
3
|
4
|
13
|
|
Математика
|
Математика
|
4
|
4
|
4
|
16
|
Природознавство
|
Природознавство
|
2
|
2
|
2
|
8
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
1
|
1
|
2
|
|
Мистецтво
|
Мистецтво*/музичне
мистецтво, образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
|
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Фізична
культура**
|
3
|
3
|
3
|
12
|
|
Усього
|
20+3
|
21+3
|
22+3
|
82+12
|
|
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
2
|
2
|
1
|
6
|
|
Гранично допустиме
тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
|
* Заклад
загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або
окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», використовуючи
години варіативної складової.
** Години,
передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 5
до Типової освітньої програми
Навчальний план
спеціалізованої школи з
навчанням мовою корінного народу, національної меншини і поглибленим вивченням
іноземних мов (І ступінь)
Освітні
галузі
|
Предмети
|
Кількість
годин на тиждень у класах
|
|||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Мова
навчання
|
6
|
5
|
5
|
22
|
Українська
мова
|
3
|
4
|
4
|
14
|
|
Іноземна
мова
|
3
|
3
|
4
|
13
|
|
Математика
|
Математика
|
4
|
4
|
4
|
15
|
Природознавство
|
Природознавство
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
1
|
1
|
2
|
|
Мистецтво
|
Мистецтво*/музичне
мистецтво, образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
|
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Фізична
культура**
|
3
|
3
|
3
|
12
|
|
Усього
|
21+3
|
22+3
|
23+3
|
86+12
|
|
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
1
|
1
|
2
|
||
Гранично
допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
|
* Заклад
загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або
окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», використовуючи
години варіативної складової.
** Години,
передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 6
до Типової освітньої програми
Навчальний план
спеціалізованої школи з
українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів музичного профілю
(І ступінь)
Освітні
галузі
|
Предмети
|
Кількість
годин на тиждень у класах
|
||||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
|||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Українська
мова
|
7
|
7
|
7
|
28
|
|
Іноземна
мова
|
2
|
2
|
2
|
7
|
||
Математика
|
Математика
|
3
|
3
|
3
|
12
|
|
Природознавство
|
Природознавство
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
-
|
1
|
1
|
2
|
|
Мистецтво
|
Музична грамота, сольфеджіо
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Хоровий спів
|
1
|
1
|
1
|
4
|
||
Музичний інструмент*
|
1
|
1
|
1
|
4
|
||
Образотворче
мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
||
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
||
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Фізична
культура**
|
3
|
3
|
3
|
12
|
||
Усього
|
20+3
|
21+3
|
21+3
|
80+12
|
||
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять
|
2
|
2
|
2
|
8
|
||
Гранично
допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
||
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
||
* Години,
передбачені для вивчення музичного інструменту, реалізуються через роботу з
кожним учнем окремо.
** Години,
передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 7
до Типової освітньої програми
Навчальний план
спеціалізованої школи з українською
мовою навчання і поглибленим вивченням предметів художнього профілю (І ступінь)
Освітні галузі
|
Предмети
|
Кількість годин на тиждень у
класах
|
|||
2
|
3
|
4
|
Разом
|
||
Мови і
літератури (мовний і літературний компоненти)
|
Українська
мова
|
7
|
7
|
7
|
28
|
Іноземна
мова
|
2
|
2
|
2
|
7
|
|
Математика
|
Математика
|
3
|
3
|
3
|
12
|
Природознавство
|
Природознавство
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Суспільствознавство
|
Я у
світі
|
-
|
1
|
1
|
2
|
Мистецтво
|
Рисунок
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Живопис
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Ліплення
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Декоративне мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Музичне
мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Технології
|
Трудове
навчання
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
3
|
|
Здоров'я
і фізична культура
|
Основи
здоров'я
|
1
|
1
|
1
|
4
|
Фізична
культура*
|
3
|
3
|
3
|
12
|
|
Усього
|
21+3
|
22+3
|
22+3
|
84+12
|
|
Додаткові
години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення
індивідуальних консультацій та групових занять
|
1
|
1
|
1
|
4
|
|
Гранично
допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
22
|
23
|
23
|
88
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу
класів на групи)
|
25
|
26
|
26
|
100
|
|
* Години,
передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично
допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Директор
департаменту загальної
середньої
та дошкільної освіти Ю.
Г. Кононенко
Таблиця 8
до Типової освітньої програми
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної
середньої освіти І ступеня
(затверджені
наказом МОН від 29.05.2015 № 584)
№ п/п
|
Назва навчальної програми
|
1.
|
|
2.
|
|
3.
|
|
4.
|
|
5.
|
|
6.
|
|
7.
|
|
8.
|
|
9.
|
|
10.
|
|
11.
|
|
12.
|
|
13.
|
|
14.
|
|
15.
|
|
16.
|
|
17.
|
|
18.
|
|
19.
|
|
20.
|
|
21.
|
|
22.
|
|
23.
|
|
24.
|
|
25.
|
|
26.
|
|
27.
|
|
28.
|
|
29.
|
|
30.
|
|
31.
|
|
32.
|
|
33.
|
|
34.
|
|
35.
|
|
36.
|
|
37.
|
середньої та дошкільної освіти Ю. Г.
Кононенко
НУШ: ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ЗЗСО, розроблена під
керівництвом О.Я. Савченко
Нова українська школа. Типова освітня програма для закладів
загальної середньої освіти (1-4 клас), затверджена Колегією Міністерства освіти
і науки 22 лютого 2018 року
Початкова освіта – це перший
рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню
Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є
всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та
наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних
особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності,
творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в
демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній
школі.
Початкова освіта передбачає поділ
на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку
та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх
досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Типову освітню програму для 1-2
класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону
України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі
визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано
відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
МИСТЕЦТВО
Пояснювальна записка
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний
художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних
цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та
зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та
міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в
особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за
змістовими лініями: «художньо-творча
діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через
мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої
галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та
мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови
різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова
лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні
засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення
довкілля.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання
цінностей, що відображають твори
мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення
естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати,
інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне
ставлення.
Реалізація
змістової лінії «Комунікація через
мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення
ними свого «Я» (своїх мистецьких
досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів
умінь презентувати себе і свої
досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у
середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а
також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний
стан завдяки мистецтву.
Опанування учнями мистецтва у початковій
школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного,
ігрового та інтегративного підходів.
Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у
процесі:
●
·
усного
висловлювання своїх вражень від мистецтва;
за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної
художньо-творчої діяльності (вільне
володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
●
здійснення
елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
●
спостереження,
дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук,
техніки і технологій, екологічна компетентність);
●
самостійного (чи за
допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання
мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна
компетентність);
●
формування уміння
визначати власні
художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій
час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
●
співпраці з іншими,
зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів,
сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат;
використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний
стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями
демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового
способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
●
опанування народних
традицій, мистецтва рідного краю;
толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
●
проявів творчої ініціативи та намагання її
реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності
(індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких
досягнень (підприємливість та фінансова
грамотність);
●
виявлення бажання
впроваджувати нові ідеї (інноваційність).
Мистецька освітня галузь може реалізуватися
через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва:
наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації
упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.
1 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів
освіти
|
Зміст навчання
|
|
Художньо-творча діяльність
|
||
співає вокальні вправи,
дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;
дотримується правил співу
(постава, дихання)
створює елементарний
ритмічний супровід до пісні;
виконує пісні «у ролях»,
відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;
відтворює прості ритмічні
послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);
добирає тембр інструменту (трикутники,
бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості
композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни
користування), ксилофон тощо);
імпровізує голосом (музичні,
мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної
грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть,
восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);
відтворює прості форми
предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та
пластичними матеріалами;
розміщує пропорційно
зображення, використовуючи всю площину аркуша;
компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
створює елементарний стрічковий візерунок,
прості декоративні розписи;
використовує у роботі основні,
похідні, теплі й холодні кольори;
змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;
користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном,
фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
спостерігає різноманітність і
красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;
досліджує і виявляє цікаве,
незвичайне у довкіллі;
наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;
працює (вирізує,
конструює) з папером, з природнім матеріалом;
дотримується правил техніки
безпеки;
експериментує з кольорами,
лініями, формами тощо
прикрашає (за допомогою
дорослого) середовище, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі,
етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією
мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;
розуміє правила поведінки в театрі;
рухається в ритмі і темпі
музики, узгоджує свої рухи з
музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
придумує образи і створює їх знайомими засобами
мистецької виразності;
імпровізує засобами пантоміми
(міміка, жести);
виконує твори мистецтва
(співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;
називає свої уподобання у
мистецтві
|
Спів. Імпровізації
голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру,
темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень,
створення театралізованих образів.
Гра на музичних
інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення
елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.
Знайомство з нотним
записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості
звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).
Використання
музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
Використання різних
ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.
Організація робочого місця.
Створення зображень
графічними матеріалами, фарбами.
Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної).
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними
матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів
декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис,
витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для
створення художніх образів.
Прикрашення місця,
де навчається, живе.
Використання
образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
Інсценізація
(виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних
танцювальних елементів.
Імпровізації засобами
пантоміми (міміка, жести).
|
|
Сприймання та інтерпретація мистецтва
|
||
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із
запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно,
помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно,
тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;
визначає колорит (теплий,
холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;
порівнює музичні та
візуальні образи;
помічає красу в довкіллі;
орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та
кінематографу (кінофільм, мультфільм)
називає твори мистецтва, що
змінюють або передають його/її настрій
|
Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій,
які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні
особистим емоціям та враженням.
Визначення засобів виразності твору мистецтва.
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.
Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення
|
|
Комунікація через мистецтво
|
||
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи,
демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);
бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах
(концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень
від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів,
театральних вистав тощо;
дотримується правил творчої співпраці
вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у
виконанні того, що було задумано
|
Презентація та характеристика власних творчих досягнень.
Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати,
створення колективних художніх композицій тощо).
Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій
тощо).
Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії,
комунікації.
|
|
2 клас
Очікувані результати навчання
здобувачів
освіти
|
Зміст навчання
|
Художньо-творча діяльність
|
|
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному
настрої, характері, темпі, динаміці;
дотримується правил співу (постава, дихання,
інтонація)
виконує пісні «у ролях»,
відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит;
створює варіанти ритмічного
супроводу до пісні;
відтворює прості ритмічні
послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей),
зокрема у різних темпах;
обирає тембр інструменту
(трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі
відповідного образу;
грає в ансамблі прості
композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни
користування), ксилофон тощо);
придумує образи і створює
їх знайомими засобами музичної виразності;
імпровізує голосом
(музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної
грамоти (нота, нотний стан, звук,
тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про
запис нотного тексту);
проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької
діяльності;
виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;
складає та розташовує на площині (в
просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію
(графічну, живописну, декоративну, об’ємну,
просторову);
відповідно задуму, обирає
формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;
використовує всю площину аркуша;
використовує основні, похідні, ахроматичні, теплі й
холодні кольори; утворює відтінки
кольорів;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;
користується художніми та
природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
працює (вирізує,
конструює) з папером, з природними матеріалами;
дотримується правил техніки
безпеки;
бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю
дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись
у різних персонажів;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним
супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
дотримується правил поведінки в театрі;
імпровізує засобами
пантоміми (міміка, жести);
вирізняє види мистецької діяльності, звернення до
яких поліпшує його/ її настрій
|
Спів (співацька
постава, дихання, інтонація, дикція).
Гра на музичних
інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних
послідовностей тощо.
Імпровізації
голосом, пластикою, на музичних інструментах
Відтворення рухами
характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень,
створення театралізованих образів.
Знайомство з нотною
грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості
звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).
Малювання графічними
матеріалами, фарбами.
Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів
композиції (площинна, об’ємна).
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для
створення художніх образів.
Використання різних
ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.
Вирізування,
конструювання з паперу.
Робота з природними
матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів
декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис,
витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.
Прикрашення місця,
де навчається, живе.
Організація робочого місця.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Інсценізація
(виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення
елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми
(міміка, жести).
Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення
емоційного стану.
|
Сприймання
та інтерпретація мистецтва
|
|
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із
запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко);
регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання
хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан,
скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;
визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та
учнівських робіт;
порівнює музичні та
візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;
розрізняє види театру (ляльковий, музичний,
драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм);
використовує театральну термінологію (сцена,
актор, костюм, декорація);
виявляє твори мистецтва, що
змінюють або передають його/її настрій
|
Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій,
які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні
особистим емоціям та враженням.
Визначення засобів виразності твору.
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.
Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний),
кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова
анімація).
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення
емоційного стану.
|
Комунікація через мистецтво
|
|
виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації,
отриманої з творів мистецтва;
презентує результати власної творчості (співає
пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого
мистецтва тощо);
вербально описує
свій творчий задум; визначає, що
вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;
готовий / -а до того, що може не вийти з першого
разу так, як задумав / -ла;
виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;
бере участь у колективному виконанні творчого
задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях
тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;
обговорює з однолітками свої враження від
творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;
дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.
|
Виховні ситуації:
обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів
тощо, отриманої з творів мистецтва.
Презентація та характеристика власних творчих досягнень.
Колективне виконання творчого задуму
(оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій,
флеш-моби тощо);
Проведення шкільних мистецьких заходів
(концертів, виставок, інсценізацій тощо)
Ознайомлення і упровадження правил
творчої співпраці, взаємодії, комунікації.
|
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ Шияна
Цикл І (1 – 2 класи)
Нова українська школа. Типова освітня програма для
закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), затверджена Колегією
Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року
Типова освітня програма початкової освіти (далі типова
освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації
закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для
досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом
початкової освіти.
Типова освітня програма визначає:
·
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані
результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
·
перелік та пропонований зміст освітніх галузей,
укладений за змістовими лініями;
·
орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх
галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної
послідовності їхнього вивчення;
·
рекомендовані форми організації освітнього процесу та
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
·
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією
програмою;
·
загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
До типової освітньої програми додано типові навчальні
плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу.
Програма затверджена
Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року.
Мистецтво
71 сторінка
Мистецька освітня галузь
Пояснювальна
записка
Освітню програму цієї
галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.
Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є
формування культурних цінностей у
процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та
суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької
спадщини.
Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у
початковій школі є:
●
збагачення духовного світу учня / учениці під час
сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і
світової культурної спадщини;
●
набуття досвіду творення художніх образів через
опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних
мистецьких здібностей;
●
розкриття творчого потенціалу особистості;
стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання
естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального
стилю учня / учениці через мистецтво;
●
розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва,
висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань
про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у
взаємозв’язках;
●
формування вміння презентувати й оцінювати власну
творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
●
формування вміння
взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з
природним і соціокультурним середовищем;
●
виховання здатності застосовувати мистецтво для
отримання задоволення та емоційного самопізнання.
Реалізація
поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями:
«Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва»,
«Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення
загальних цілей мистецької освітньої галузі.
Змістова
лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток
креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ
художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву.
Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати
різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та
естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і
способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва»
спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація
передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду,
формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати
мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування
уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки
сприйманню творів мистецтва.
Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво»
націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я»
(своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів
умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати,
взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних
культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.
Мистецька
освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за
окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво
тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів
галузі.
Результати навчання і
пропонований зміст
1 – 2-й класи
Обов’язкові результати навчання
|
Очікувані результати навчання
|
|
1
|
2
|
|
1. Змістова лінія «Художньо-практична діяльність»
|
||
Творить відомими художніми засобами і способами
|
Учень / учениця:
-
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний
фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці [2 МИО 1-1.1-1];
- дотримується правил співу [2 МИО 1-1.1-2];
- грає в ансамблі прості
композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) [2 МИО 1-1.1-3];
- обирає тембр інструменту
(трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передавання
відповідного образу [2 МИО 1-1.1-4];
- орієнтується в нотному записі
(нотний стан, скрипковий ключ, розмір, такт, ноти в межах І октави, тривалості
звуків – ціла, половинна, чверть, восьма) [2 МИО 1-1.1-5];
- відтворює прості ритмічні
послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей),
зокрема у різних темпах [2 МИО 1-1.1-6];
-
виконує прості площинні (двовимірні) живописні та графічні
зображення; прості об’ємні композиції [2 МИО 1-1.1-7];
-
використовує у живописній роботі хроматичні і ахроматичні кольори; утворює з основних кольорів
– похідні [2 МИО 1-1.1-8];
-
створює хроматичну й
ахроматичну графічну композицію, використовуючи лінії, крапки та плями [2 МИО 1-1.1-9];
- складає та розташовує на
площині (у просторі) окремі елементи зображень (форм) у просту, зокрема
орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну) [2 МИО 1-1.1-10];
- відповідно до задуму, обирає положення формату аркуша
(вертикальний, горизонтальний) [2 МИО 1-1.1-11];
●
-
використовує усю площину аркуша
для створення композиції [2 МИО 1-1.1-12];
- користується художніми засобами
та матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо [2 МИО 1-1.1-13];
- конструює прості композиції з художніх, природних та інших
підручних матеріалів [2 МИО 1-1.1-14];
- дотримується правил техніки
безпеки [2 МИО 1-1.1-15];
- виконує нескладні ролі (зокрема «пісні в ролях»),
етюди-наслідування, перевтілюючись у різних персонажів [2 МИО 1-1.1-16];
- вправляється над інтонацією
мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту [2 МИО 1-1.1-17];
- дотримується загальноприйнятих
правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо) [2 МИО 1-1.1-18];
- виконує елементарні
танцювальні рухи під музику; рухається в
ритмі і темпі музики, узгоджує свої
рухи з музичним супроводом (співом) [2 МИО 1-1.1-19]
|
|
Експериментує, використовуючи відомі техніки
художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами,
формами, матеріалами тощо для створення художніх образів
|
Учень / учениця:
- придумує образи (фантазує)
та виражає задумане знайомими засобами художньої виразності [2 МИО 1-1.2-1];
- імпровізує голосом (музичні,
мовленнєві інтонації), засобами пантоміми (міміка, жести), на музичних
інструментах (трикутники, бубни, барабан, маракаси тощо) [2 МИО 1-1.2-2];
- створює варіанти ритмічного супроводу до пісні [2 МИО 1-1.2-3];
- експериментує з кольорами,
лініями, формами тощо [2 МИО 1-1.2-4]
|
|
Спостерігає за навколишнім світом, фіксує за
допомогою вчителя цікаві явища як ідеї для творчості; допомагає прикрасити
місце, де навчається, живе
|
Учень / учениця:
-
спостерігає за довкіллям, за
допомогою вчителя/вчительки фіксує цікаві, незвичайні явища [2 МИО 1-1.3-1];
- створює елементи композиції / декору для
оформлення середовища, в якому живе і навчається, використовує побачене і
почуте в художньо-практичній діяльності [2 МИО 1-1.3-2]
|
|
Визначає серед творів і видів художньо-творчої
діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких
творів; творить для власного задоволення
|
Учень / учениця:
- вирізняє види мистецької діяльності,
які поліпшують його / її настрій [2 МИО 1-3.4-1];
- описує
свої емоції від сприймання мистецьких творів [2 МИО 1-3.4-2];
- обирає вид художньої творчості за своїми
вподобаннями [2 МИО 1-3.4-3]
|
|
Пропонований зміст
Спів (співацька
постава, дихання, інтонація, дикція).
Гра на музичних
інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних
послідовностей тощо.
Імпровізації
голосом, пластикою, на музичних інструментах.
Відтворення рухами
характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація
пісень, створення театралізованих образів.
Ознайомлення з
нотною грамотою.
Малювання
графічними матеріалами, фарбами.
Використання різних
ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.
Розміщення
зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна,
об’ємна).
Дослідження
довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх
образів.
Вирізування,
конструювання з паперу та інших підручних матеріалів.
Робота з природними
матеріалами.
Елементарна
стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного
мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з
пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами.
Прикрашання місця,
де навчається, живе.
Організація
робочого місця.
Дотримання
охайності та правил техніки безпеки.
Інсценізація
(виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення
елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації
засобами пантоміми (міміка, жести).
Використання видів
мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану
|
||
2. Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація
мистецтва»
|
||
1
|
2
|
|
Сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє
емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб (словами, рухами, мімікою, лініями,
кольорами тощо)
|
Учень
/ учениця:
- сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, співзвучні
з власними емоціями [2 МИО 2-2.1-1];
-
порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та
явища довкілля [2 МИО 2-2.1-2];
-
відтворює емоційні враження від твору мистецтва різними відомими засобами та
способами (рухами, мімікою,
лініями, кольорами тощо) [2 МИО 2-2.1-3]
|
|
Розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче,
театральне, хореографічне тощо) і розпізнає притаманні їм засоби виразності
|
Учень
/ учениця:
- розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне,
танцювальне, екранні) [2 МИО 2-2.2-1];
-
характеризує мелодію [2 МИО 2-2.2-2];
- визначає темп (повільно,
помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно,
тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів
(сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо) [2 МИО 2-2.2-3];
- розпізнає прості художні
матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці,
фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо) [2 МИО 2-2.2-4];
- визначає гаму (тепла,
холодна, мішана) творів мистецтва та
учнівських робіт [2 МИО 2-2.2-5];
-
розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та
кінематографу (кінофільм, мультфільм) [2 МИО 2-2.2-6]
|
|
Визначає серед творів і видів художньо-творчої
діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких
творів; творить для власного задоволення
|
Учень
/ учениця:
-
вирізняє (із запропонованих) твори мистецтва, що змінюють або
передають його / її настрій [2 МИО 2-3.4-4]
|
|
Пропонований зміст
Сприймання творів
різних видів мистецтва.
Виявлення та
характеристика вражень, емоцій, які вони викликали.
Визначення засобів
виразності твору.
Порівняння
природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.
Ознайомлення з
деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва
(кінофільм, мультфільм).
Використання творів
різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного
стану
|
||
3. Змістова лінія «Комунікація через мистецтво»
|
||
1
|
2
|
|
Оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами;
пояснює, наскільки вдалося втілити свій задум
|
Учень
/ учениця:
- порівнює власний задум із
його втіленням [2 МИО 3-3.1-1];
- описує, що вдалося чи не
вдалося втілити [2 МИО 3-3.1-2];
- пояснює власні досягнення
в художньо-творчій діяльності [2 МИО 3-3.1-3]
|
|
Презентує створені художні образи у зрозумілий спосіб, пояснюючи створене
|
Учень
/ учениця:
- презентує результати власної
творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з
образотворчого мистецтва тощо) [2 МИО 3-3.2-1];
- вербально описує
свій творчий задум [2 МИО 3-3.2-2]
|
|
Бере участь у колективній творчій діяльності,
дотримується правил творчої співпраці; ділиться з іншими особами враженнями
від сприйняття мистецтва та творчої діяльності
|
Учень
/ учениця:
- виявляє (з допомогою
вчителя / вчительки)
інформацію, отриману від сприймання творів мистецтва [2 МИО 3-3.3-1];
- ділиться враженнями від
творів різних видів мистецтва [2 МИО 3-3.3-2];
- бере участь у колективному виконанні
творчого задуму – у народних святах та обрядах, концертах, виставках,
інсценізаціях тощо [2 МИО 3-3.3-3];
- дотримується правил взаємодії і
творчої співпраці [2 МИО 3-3.3-4]
|
|
Пропонований зміст
Виховні ситуації на основі творів мистецтва.
Презентація творчих досягнень та їх опис.
Колективне виконання творчого задуму (оформлення
класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо).
Проведення мистецьких заходів (концертів, виставок,
конкурсів, інсценізацій тощо).
Узгодження правил творчої співпраці, взаємодії,
комунікації
|
||
Методичні рекомендації щодо викладання предметів
Предмети художньо-естетичного циклу в
школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх
художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих
умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у
художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів
мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму,
моралі та інших загальнолюдських цінностей.
У 2018/2019 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі
учні опановуватимуть за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів “
Мистецтво. 5-9 класи ” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом
МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9
класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок
годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними
наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015 №855). Вона вміщує три блоки:
«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс
«Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку
побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.
Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких
компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми
предмети художньо-естетичного: музичне мистецтво, образотворче мистецтво,
інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою
(вчитель музичного, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель художньої
культури) (лист МОН України від 09.06.2016 № 1/9-298).
Мистецька освіта учнів старшої школи здійснюватиметься за такими
навчальними програмами:
·
учні 11-х класів навчатимуться за
програмами «Художня культура» (рівень стандарту, академічний, профільний рівні)
та «Естетика» та відповідними типовими навчальними планами (наказ МОН від
27.08. 2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх
навчальних закладів ІІІ ступеню»);
·
учні 10 - х класів - за навчальними
програмами «Мистецтво» (рівень стандарту, профільний рівень) та відповідними
типовими навчальними планами (накази МОН від 11.07.2017 № 995 «Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 24.11.2017 № 1541 “Про внесення змін до
наказу МОН від 11.07.2017 № 995”).
Звертаємо увагу, що реалізація змісту освіти, визначеного державним
стандартом, у 10 класі на рівні
стандарту здійснюватиметься, щонайперше, через базові та
вибірково-обов’язкові предмети. До вибірково-обов’язкових належать
навчальні предмети «Мистецтво» (освітня галузь «Мистецтво») та «Інформатика» й
«Технології» (освітня галузь «Технології»). З них учень (учениця) має обрати два предмети, які він (вона) обов’язково
опановуватиме впродовж навчання у старшій школі: один - в 10-му, інший - в
11-му класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на
вибірково-обов’язкові предмети, діляться між двома обраними предметами)
|
Навчальні предмети
|
10 клас
(кількість годин)
|
11 клас
(кількість годин)
|
|
Вибірково-обов’язкові
предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)
|
3
|
3
|
Тобто, за умови вибору учнем (ученицею)
навчального предмету «Мистецтво» для вивчення у старшій школі (рівень
стандарту), його годинний розподіл розраховується таким чином: 10 (або 11) клас
– 3 години на тиждень; або 10-11 клас – по 1,5 години на тиждень відповідно у
кожному навчальному році.
Профільне навчання у старшій школі передбачає можливість вивчення
профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом
освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У
закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний
предмет «Мистецтво» є профільним
з відповідним годинним навантаженням: 5 годин у 10-му класі, 5 годин – в 11-му
класі.
У 2018/2019 навчальному році учні 10-х класів
навчатимуться за навчальними програмами «Мистецтво. 10-11 класи. Рівень
стандарту» та «Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень» (авт. Абрамян Т. О., Аристова Л. С., Гайдамака О. В., Гараздовська М. Т.,
Гречана О. І., Гурин О. М., Новикова Н. В., Пірог А. Г., Просіна О. В.), затвердженими наказом МОН від 23.10 2017 № 1407 “Про надання грифу
навчальним програмам для учнів 10-11 класі закладів загальної середньої
освіти”. Програми
розміщені на офіційному веб-сайті МОН (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)
Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовило
рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами певного навчального предмета,
зокрема мистецтва. У програмах «Мистецтво. 10-11 кл.» окреслено сутність
предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна,
екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються
під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти
компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, - відповідно до яких
згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів». Розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових
компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини
реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що
виявляються у поведінці особистості в певній ситуації чи її вчинках на засадах
ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо): компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами;
математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і
технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; компетентність уміння вчитися
впродовж життя; компетентності ініціативності і
підприємливості; соціальна та громадянська компетентності; компетентність обізнаності та
самовираження у сфері культури; компетентність екологічної грамотності і
здорового життя. Важливість формування ключових компетентностей є
незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але
застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету
«Мистецтво».
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування
ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчальних програм введено наскрізні
змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть
формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність
застосовувати отримані знання у різних ситуаціях: "Екологічна безпека та
сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я
і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".
Особливості їх реалізації зазначено у пояснювальних записках до програм. Окремо
наголошуємо, що реалізація
змісту наскрізних змістових ліній має бути педагогічно коректною і доцільною та
втілюватися тільки через відповідні мистецькі трактування, приклади і методи навчання.
Зміст програми рівня стандарту
репрезентує складову цілісної моделі загальної мистецької освіти (за Л. Масол).
Вона розкриває можливість ознайомлення дитини зі світом мистецтва через
провідні засади, притаманні різним видам мистецтва: мова мистецтва (початкова школа); жанри та стилі мистецтва (основна школа). У старшій школі на
основі цих «трьох китів» учні знайомляться з різними культурами і мистецтвом
світу.
Програма рівня стандарту реалізує вимоги державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти (культурологічна змістова лінія освітньої
галузі «Мистецтво»). Тематична структура програми розкриває особливості
мистецтва культурних регіонів світу, визначених ЮНЕСКО: африканського, американського,
далекосхідного, індійського, арабо-мусульманського, європейського (в тому
числі, мистецтва України як невід’ємної складової європейського мистецтва).
При цьому, наголошуємо, що навчальна програма дає можливості вчителю, орієнтуючись на вимоги та
тематику, самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми,
поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за
необхідності - змінювати порядок
вивчення тем у межах навчального року.
Якісна
реалізація змісту програми «Мистецтво. Рівень стандарту» в 10 класі потребує її
методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету і
ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого
обсягу інформаційного матеріалу в межах визначеного часу.
Щонайперше,
слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом різних регіонів
світу, виявити
найхарактерніші ознаки мистецтва кожного регіону, знайти емоційний відгук,
зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше
познайомитися з мистецькими шедеврами, найбільш яскравими художніми явищами,
характерними саме тому чи тому культурному регіону, є «візитівками» його
мистецтва. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей,
передбачених навчальною програмою.
З-поміж
найважливіших позицій викладання мистецтва в 10 класі, на яких має базуватися
методичний арсенал учителя, такі.
Добір творів
мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до
змісту і технологій навчання, поурочного розподілу, добору навчального
художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність
художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для
сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на навчальну тематику, критерій їх
високої художньої якості, репрезентативність художньо-регіональної специфіки,
цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації
змісту необхідно обирати твори і види мистецтва, що репрезентують
найхарактерніші мистецькі ознаки, що, по суті, є мистецькими візитівками того чи іншого
культурного регіону світу.
Для реалізації практичної спрямованості курсу вчитель має передбачити час для виконання
учнями художньо-практичних (зокрема проектних) завдань, враховуючи
програмні вимоги, інтереси й потреби учнів цього віку. Тому провідними видами
діяльності в контексті опанування мистецтва є пізнання мистецтва, яке
відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з
акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження здобувача освіти, що реалізується через
виконання мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) та задоволення
потреб учнів у співі, образотворчій діяльності, конструюванні, фото- та
відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених
навчальною програмою.
Важливо
сбалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у старшій школі в суто
інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його
завданнями художньо-практичного спрямування. Інформації для засвоєння
учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним,
світоглядним та іншими контекстами,
переліками імен митців, назвами творів, дат тощо, адже наперед відомо, така
інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на
найголовнішому - на видах мистецтва, їх специфічних унікальних
особливостях, які презентують саме той чи той культурний регіон світу.
Тому під час
структурування змісту мистецької освіти у 10 класі, рівень стандарту (зокрема
створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності здобувачів
освіти: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним
матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно
передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої
діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової
чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже
саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та
реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.
Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування
вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними.
Адже сьогодні вчитель - це не тільки транслятор певної кількості знань й
інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що
авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є
неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.
Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у
тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних,
діяльнісних) з проблемними, евристичними методами, комп’ютерними технологіями
та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення,
виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено
спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва.
Для реалізації ідей профільного
навчання та надання можливостей вибору учнями набути певні мистецькі
вміння з улюбленого виду діяльності програма “Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень” має дві
складові: пізнавальну (2
години на тиждень), що реалізує вимоги культурологічної змістової лінії
державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і є
обов’язковою для опануваннями усіма учнями, та художньо-практичну (3 години на тиждень), що репрезентована варіативними
модулями, спрямованими на формування умінь з обраного (-их) виду(-ів)
мистецької діяльності.
Тематична структура та зміст
пізнавальної складової програми є аналогічною навчальній програмі «Мистецтво.
Рівень стандарту» і реалізується відповідно до рекомендацій, означених вище.
Художньо-практична складова вміщує варіативні модулі, які дають
можливість навчальному закладу згідно з потребами й інтересами учнів; умовами,
кадровим та матеріально-технічним забезпеченням обрати вид (види) мистецької
діяльності для поглибленого опановування учнями його змісту, набуття ними умінь
та навичок з обраного (их) виду (ів) діяльності.
Звертаємо увагу, що зміст модуля (-ів) може бути не синхронізовано зі
змістом пізнавальної складової, а спрямовано безпосередньо на опанування учнями
певних мистецьких умінь і навичок.
З-поміж запропонованих модулів: спів (сольний, ансамблевий, хоровий),
музичний інструмент (бандура, гітара, баян тощо/ ансамбль, оркестр), графіка,
комп’ютерна графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, основи
дизайну, хореографія (класична, народна,
бальна, сучасна – за вибором), театральне мистецтво, фотомистецтво, мистецтво
кіно, мистецтво театру і кіно (проектна діяльність), мистецтво рідного краю.
Звертаємо увагу, що упродовж навчання в старшій школі (10-11 класи) учні можуть
опановувати зміст декількох модулів. Мінімальний час навчання за одним модулем
- 1 семестр.
Запропонований програмою зміст та очікувані результати дають можливість вчителю самостійно складати
детальний календарно-тематичний план з урахуванням вимог навчальної програми
(модуля) та обраної тривалості реалізації модуля (1, 2, 3, 4 семестри), його
художньо-змістове і практичне наповнення; обирати найбільш ефективні форми
організації навчального процесу, технології та методики для формування умінь з
обраного виду мистецької діяльності.
Система оцінювання результатів навчання в
освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного
учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу
особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів
мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її)
ставлення до опанування предмету. Безперечно, певну роль у мистецькій сфері
відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття
ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть
впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи
оцінювання перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних
видах діяльності, з іншого - їх ставлення до предмету, активність та
ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний
зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і
саморозвитку. Саме тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання
мають надзвичайно важливе значення.
До основних видів оцінювання
належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне).
Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та
оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями
та художньо-творче самовираження, які
мають бути збалансованими між собою
Навчальна та
методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена в
Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному
сайті МОН України. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати
періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та
освіта», газету «Шкільний світ» та ін.
Дуже потрібна інформація, я якраз намагаюсь зрозуміти весь матеріал з гдз для 11 класу.
ВідповістиВидалити